Протипокази до вакцинації.
Чи є епілепсія протипоказом до вакцинації?
Ні. Всі протипокази до проведення профілактичних щеплень регламентовано наказом МОЗ №2070. Згідно національних та світових рекомендацій особи з епілепсією можуть і мають бути вакциновані згідно Календаря та додатково, адже належать до групи медичного ризику і можуть переносити вакцинокеровані захворювання тяжче за здорових осіб. “Нема даних про те що особи з епілепсією мають вищий ризик побічних ефективі після вакцинації”, – зауважують на офіційному сайті профільної міжнародної організації Epilepsy Foundation. Також нема даних і щодо погіршення стану після проведеної вакцинації в пацієнтів з епілепсією. Важливо подолати шкідливий стереотип щодо неможливості щеплення таких пацієнтів, адже календарна та додаткова вакцинація значно покращує якість їхнього життя.
Чи треба відкладати вакцинацію дитини на теплу пору року, коли шанси захворіти на ГРВІ (“застуду”)нижчі?
Ні. Календар щеплень побудовано таким чином, аби якнайскоріше захистити немовлят від смертельно небезпечних для них захворювань. Крім того, важливо розуміти, що навіть якщо після візиту до медзакладу для введення вакцини дитина захворіє на ГРВІ, вакцинація не ускладнить перебіг захворювання, а захворювання не знизить імунну відповідь на вакцину: формування імунітету після введення вакцини та боротьба організму з хворобою є паралельними процесами.
Чи треба відкласти введення прикорму в немовляти до завершення курсу вакцинації проти ротавірусної інфекції?
Подібні рекомендації наразі відсутні. Нема зв’язку між початком прикорму та введенням вакцини проти ротавірусу.
Чи існує небезпека для моєї дитини через такі компоненти вакцини як ртуть, тіомерсал, алюміній і формальдегід?
Консерванти і стабілізатори використовуються для збереження дієвості вакцини і для її захисту, забезпечення її стерильності на випадок забруднення — потрапляння сторонніх мікробів. Відомий консервант — хімічна речовина, що має назву тіомерсал— містить надзвичайно малі кількості етилртуті. І хоча досі не отримано наукових доказів того, що тіомерсал у вакцинах нібито пов’язаний із розвитком аутизму та інших негативних наслідків, вміст цієї хімічної сполуки зменшено у складі багатьох вакцин. Кількість етилртуті в одній дозі вакцини, що містять цей консервант, набагато менша, ніж у багатьох продуктах харчування, які споживають люди: у бутерброді з тунцем у п’ять разів більше сполук ртуті, ніж у вакцині проти грипу. Крім того, саме
той різновид солей ртуті (метилртуть), яку виявлено в м’ясі тунця, може мати негативні наслідки для здоров’я. Дитина, що перебуває виключно на грудному вигодовуванні протягом шести місяців, споживає в 15 разів більше етилртуті, ніж міститься в одній дозі вакцини проти грипу.
У деяких дитячих вакцинах використовується мізерна кількість солей алюмінію, і вони абсолютно безпечні. Алюміній — найпоширеніший метал у земній корі. Тому він завжди присутній у питній воді, ґрунті й навіть у повітрі. Фрукти, овочі, горіхи, борошно, крупи, молочні продукти й навіть дитячі суміші для штучного харчування і грудне молоко — усі вони містять певну
кількість алюмінію. Ви користуєтеся дезодорантами? Цей метал присутній і там. Солі алюмінію додають у вакцини, оскільки вони посилюють відповідь імунної системи на вакцину. Вони безпечно використовуються вже кілька десятиліть. Завдяки солям алюмінію, для деяких інактивованих («неживих») вакцин можна зменшити кількість бустерних (ревакцинальних) доз, які слугують для формування адекватної імунної відповіді в організмі.
У вакцинах міститься значно менше алюмінію, ніж діти отримують із навколишнього середовища, грудного молока, молочних сумішей та багатьох продуктів харчування. Після введення вакцини кількість алюмінію, що визначається в крові немовлят, не змінюється, і майже половина алюмінію, що містився у вакцині, виводиться з організму всього за один день.
Невелика кількість формальдегіду використовується для підтримання стерильності вакцини, щоби при уколі в організм
вашої дитини не потрапили мікроорганізми на зразок бактерії стрептокока. Люди часто асоціюють формальдегід із тим постійним запахом, який був у повітрі шкільної хімічної лабораторії. Однак варто пам’ятати, що формальдегід потрапляє в організм людини природним шляхом. Ми всі контактуємо з формальдегідом, оскільки він міститься в дитячому шампуні, паперових рушниках, туші для вій або килимовому покритті. Тож, та невелика кількість, яка використовується у вакцинах, не повинна викликати занепокоєння.
Чи можна й чи безпечно вакцинувати дітей з РАС чи ДЦП?
Діти з неврологічними чи психо-моторними порушеннями є особливо беззахисними перед інфекційними хворобами й потребують ретельної вакцинації обов’язковими та рекомендованими вакцинами. Неврологічні розлади можуть дебютувати в різному віці різними замаскованими проявами. Якщо перші симптоми ДЦП можна побачити ще до вакцинації за віком, то частина хвороб із судомами чи нервово-м’язовими порушеннями може проявитися під час вакцинації та збігтися з нею в часі.
Такі захворювання як розлади аутичного спектру чи розсіяний склероз зазвичай дебютують у більш пізньому віці. Батьки знаходять хибний причинно-наслідковий зв’язок і припиняють вакцинувати дитину, яка залишається абсолютно беззахисною перед інфекцією. Насправді дітям із неврологічною патологією вкрай важливо вчасно отримати вакцинацію згідно з Календарем, а також проти пневмококової інфекції та грипу. За кордоном у країнах із високим рівнем достатку додаткова вакцинація забезпечується таким дітям безкоштовно.
Чи має щеплення БЦЖ вікові обмеження? Чи вірним є твердження, що після певного віку дітей не можна щепити БЦЖ?
Ні, це твердження не є коректним. Згідно наказу МОЗ 102, дітям до 5 років, що не отримали щеплення БЦЖ, необхідно пропонувати його під час кожного візиту. Для дітей від 5 до 18 щеплення БЦЖ залишається рекомендованим попри те, що пропонувати провести його можна вже не так інтенсивно.
Чи можна щепити проти грипу хворих на туберкульоз?
Так, рекомендована вакцинація від грипу хворих на активний туберкульоз та хворих із залишковими змінами після туберкульозу.
Так, якщо у пацієнта в анамнезі діагностовано параліч Белла, то щеплення проти COVID-19 робити рекомендується.
Наявні сьогодні дані не свідчать про те, що вакцини проти COVID-19 можуть спричинити параліч Белла.
Чи необхідно витримувати певний інтервал між вакцинацією та донацією крові?
Згідно наказу МОЗ №385
- після введення живих вакцин ( наприклад, КПК, проти вітряної віспи, проти жовтої лихоманки) донація крові відтерміновується на 4 тижні;
- після введення неживих вакцин та анатоксинів нема потреби відтерміновувати донацію крові за умови задовільного стану. Примітка: у випадку введення неживих вакцин проти гепатитів А та В, кліщового енцефаліту та сказу донація крові не відтерміновується тільки якщо мова йде про планову, а не екстрену вакцинацію (тобто таку, що відбулася після контакту з джерелом зараження). У випадку екстреної вакцинації проти сказу донацію крові слід відтермінувати на 1 рік.
Які існують протипокази та застереження до вакцинації від грипу?
Інактивована вакцина від грипу не вводиться пацієнтові з задокументованою тяжкою алергічною реакцією (наприклад, анафілактичним шоком) на попередню дозу цієї вакцини. До застережень відноситься гостре захворювання середньої тяжкості чи тяжке: в цьому випадку щеплення переноситься до стабілізації стану. (Легкі симптоми, такі як нежить, чхання чи “залишковий” кашель не є підставою для відтермінування щеплення). Застереженням до вакцинації від грипу є також синдром Гієна-Барре, що маніфестував в період до 6 тижнів після попередньої дози вакцини від грипу.
Чи можна вакцинувати від грипу осіб з алергією на яєчний білок?
Так. Пацієнти з алергією на яєчний білок можуть щепитись так само, як і всі інші, без дотримання спеціальних протоколів введення.
Чи є протипоказом до введення вакцини від грипу синдром Гієна-Барре (СГБ) в анамнезі?
СГБ в анамнезі, не пов’язаний з введенням вакцини, не є протипоказом чи застереженням до введення вакцини від грипу. Застереженням до вакцинації від грипу є лише СГБ , що маніфестував в період до 6 тижнів після попередньої дози вакцини від грипу.
Чи є протипоказом до вакцинації наявність дефекту міжшлучночкової перегородки та коаортація дуги аорти?
Дані стани не є протипоказом до проведення профілактичних щеплень. Дітям та дорослим з вадами серця необхідна також додаткова вакцинація від пневмококу та грипу.
Чи можна вакцинувати від вітряної віспи (ВВ) дитину, якщо вона проживає разом з вагітною жінкою чи імуноскомпрометованим пацієнтом?
Так. Хоча існує невеликий теоретичний ризик передачі ослабленого вакцинного вірусу членам родини, ситуація буде набагато небезпечнішою, якщо дитина інфікується «диким» вірусом і заразить вразливих членів родини.
Чи можна щепити вакциною БЦЖ дітей з імунодефіцитними станами та/або народженими ВІЛ-інфікованими матерями до встановлення їх ВІЛ-статусу?
Згідно наказу МОЗ 102 від 19.01.2023р:
- немовлята, народжені жінками з невідомим ВІЛ-статусом мають отримати щеплення БЦЖ, оскільки переваги вакцинації перевищують ризики;
- немовлята з невідомим ВІЛ-статусом, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, мають отримати щеплення БЦЖ, якщо в них немає клінічних ознак ВІЛ-інфекції;
- для новонароджених з ВІЛ-інфекцією, підтвердженою ранніми вірусологічними дослідженнями, вакцинацію слід відкласти до початку АРТ та отримання підтвердження імунологічної стабільності (CD4 >25%);
- діти, які живуть з ВІЛ та отримують АРТ, є клінічно здоровими та імунологічно стабільними, мають отримати щеплення БЦЖ.
Чи можна й доцільно вакцинувати від ВПЛ хлопців?
Так, можна й доцільно, адже ВПЛ призводить не лише до раку шийки матки, а й до інших видів раку – раку статевого члена, раку анального канала, раку ротоглотки тощо, а також до виникнення аногенітальних кондилом (бородавок). Тож в багатьох країнах світу вакцинація підлітків обох статей від ВПЛ включена до національного календаря щеплень.
Чи може пацієнтка, інфікована ВПЛ згідно результатів скринінгу на рак шийки матки, бути вакцинованою від ВПЛ?
Так. Навіть якщо жінка вже інфікована одним із штамів, від якого захищає вакцина, вона може сформувати захист від іншого штаму у вакцині. Проте варто взяти до уваги, що вакцина не використовується для лікування вже наявної інфекції.
Чи можна вакцинувати від ВПЛ вагітних?
Вакцинація від ВПЛ вагітних наразі не рекомендована. Проте якщо пацієнтка була вакцинована, не знаючи про вагітність, жодного ризику для неї чи її майбутньої дитини така ситуація не становить.
Чи можна вакцинуватись від ВПЛ під час грудного вигодовування?
Так.
Чи можна вакцинуватися під час прийому антибіотиків або антимікотичних, протипаразитарних та противірусних препаратів?
Так, прийом антибіотиків та інших вище перерахованих препаратів не є протипоказом до введення жодної вакцини. (Проте якщо наразі пацієнт хворіє і погано почувається, то щеплення може бути відкладене до стабілізації його стану).
Винятки:
1. Прийом ацикловіру, валацикловіру, фамцикловіру та інших лікарських засобів з доведеною дією на вірус вітряної віспи може призвести до зниження імунної відповіді на вакцину проти вітряної віспи. Особи, які перебувають на тривалій терапії зазначеними препаратами, повинні припинити (за можливості) їх прийом щонайменше принаймні за 24 години до введення вакцини проти вітряної віспи та не повинні відновлювати противірусну терапію до 14 днів після вакцинації.
2. Введення оральної вакцини проти черевного тифу має бути відкладено на 24 години після припинення прийому антибактеріальних препаратів, що активні проти Salmonella typhi.
Чи можна щепитися після контакту з інфекційним хворим?
Так, контакт з хворим не є протипоказом до введення жодної вакцини.
Чи можна проводити вакцинацію АДП-М, пацієнтам із тромбофілією? Якщо так, то чому в згоді на вакцинацію ставлять запитання про хвороби із розладом кровотворення?
Форма інформованої згоди на проведення профілактичних щеплень, яка використовується в Україні, є загальною для вакцинації проти будь-якої інфекційної хвороби. Це своєрідний чек-лист, що дозволяє медичному працівникові взяти до уваги різні питання, пов’язані зі станом здоров’я особи, щодо якої приймається рішення про протипоказання/особливості до вакцинації. Позитивна відповідь на запитання автоматично не означає наявність протипоказання. Але має бути взята медпрацівником до уваги. Наприклад, якщо є розлади кровотворення, то лікар має уточнити їх характер, супутній прийом препаратів, тощо. Це може стосуватися як, наприклад, наявності онкогематологічної патологі, так і проблеми згортання крові.
Вакцинація під час захворювань, що характеризуються тяжкими порушеннями згортання крові, регламентується наказом МОЗ №2070, розділом 5.16.
Яку вакцину – ІПВ чи ОПВ – ввести дитині віком 14 років з ЮРА, що приймає метотрексат протягом 1 року?
Особливості вакцинації осіб з хронічною патологією (до яких відноситься і ЮРА) ґрунтуються на критеріях, що визначають рівень імуносупресії. Доза препарату та схема його застосування є таким критерієм. У відповідності до наказу 2070, розділу 5.6, доза метотрексату ≤0.4 мг/кг/тиждень визнається як доза, що викликає низький рівень імуносупресії. Таким чином введення живих вакцин, зокрема вакцини бОПВ, не протипоказане. В іншому випадку вводиться вакцина ІПВ.
Чи можна щеплювати від гепатиту В в пологовому будинку передчасно народжених немовлят з низькою масою тіла?
Перша доза вакцини проти гепатиту В вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла.
Новонародженим з масою тіла до 2 000 г вакцинація проти гепатиту В проводиться незалежно від статусу матері щодо гепатиту В. У такому разі доза вакцини проти гепатиту В, що введена новонародженій дитині з масою менше ніж 2 000 г, не зараховується як доза первинної імунізації. Після досягнення дитиною хронологічного віку 1 місяць вакцинація має бути проведена серією щонайменше із трьох введень вакцин, що можуть бути поєднані з проведенням вакцинації для профілактики кашлюку, правця, дифтерії за віком. За умов використання моновакцини проти гепатиту B введення другої та третьої доз здійснюється у віці 2 та 6 місяців життя.
Місцем вакцинації для передчасно народжених дітей є передня поверхня стегна. Вибір голки залежить від м’язової маси у місці введення вакцини
Чи можна робити щеплення від гепатиту В та БЦЖ новонародженим, у яких спостерігається фізіологічна жовтяниця новонароджених?
Так, можна. Щеплення ніяк не пов’язані з жовтяницею новонароджених, і вона не є протипоказом до вакцинації. Також немає зворотної залежності – жодне щеплення не викликає жовтяницю новонароджених і не впливає на її перебіг.
В деяких вакцинах міститься білок курячого яйця. Чи це означає, що особам з алергією на яйця вакцинуватись не можна?
Вакцина КПК містить живий ослаблений вірус, отриманий в культурі курячих ембріонів (проти кору і паротиту) і культурі людських диплоїдних клітин (краснуха). Як правило, має місце відсутність яєчного білка в даній вакцині або вона містить його в пікограмових кількостях, яких недостатньо для формування алергічної реакції. Особи з алергією на яєчний білок можуть бути безпечно імунізовані вакциною КПК. Те саме стосується вакцин для профілактики грипу.
Чи можна вакцинуватися, якщо пацієнт щойно одужав після інфекційної хвороби? Чи потрібно витримувати певний інтервал між хворобою та щепленням?
Так, можна вакцинуватися одразу після одужання. Не потрібні жодні інтервали між хворобою та щепленням. Виняток:
1. Реконвалесцент кору. Потрібно відкласти щеплення живими вакцинами на 4 тижні від початку захворювання, що пов’язано з тимчасовим зниженням клітинно-опосередкованого імунітету.
2. Реконвалесцент вітряної віспи. Потрібно відкласти введення живих вакцин на 4 тижні від початку захворювання.
3. Реконвалесцент COVID-19. Щеплення може бути проведене після того, як витримано необхідний термін ізоляції пацієнта.
Прийшов час робити щеплення, а я (чи моя дитина) маю незначне підвищення температури тіла чи інші симптоми захворювання. Чи відкладати вакцинацію в такому випадку?
Незначні порушення у стані здоров’я (прорізування зубів, диспепсія, застуда з підвищеною температурою або без), які часто зустрічаються у дітей перших років життя, не є протипоказанням до вакцинації.
Вакцинація під час гострого захворювання не знижує імунної відповіді на введення вакцин або зростання ризику виникнення побічних реакцій. Відсутній вплив на формування імунної відповіді на вакцинацію осіб з гострою хворобою з легким перебігом як без, так із підвищенням температури до 38,0 °C. Такі стани не є протипоказанням до проведення як планової, так й екстреної вакцинації.
Особи з гострими захворюваннями з лихоманкою вище 38,0 °C можуть бути вакциновані, як тільки одужають та не матимуть ознак гострої хвороби. В такому випадку щеплення зазвичай відкладається до стабілізації стану пацієнта – не тому, що щеплення може якимось чином погіршити перебіг захворювання, а щоб не сплутати симптоми післявакцинальної реакції з симптомами захворювання, що може ускладнити процес лікування. Проте якщо відкладання щеплення ставить пацієнта під високий ризик вакцинокерованої інфекції або ж в подальшому в пацієнта не буде можливості провести щеплення, то лікар може прийняти рішення про вакцинацію.
Чи можна вакцинуватися пацієнтам з онкологічними захворюваннями?
Онкохворі можуть і мають вакцинуватися через вразливість до інфекційних захворювань. При прийнятті рішення про терміни вакцинації необхідно брати до уваги терміни проведення хіміотерапії .
- Щеплення інактивованими вакцинами/анатоксинами проводиться через 3 місяці після завершення курсу хіміотерапії.
- Інактивовані вакцини для імунокомпетентних, що отримують підтримувальну хіміотерапію, вводяться за віком відповідно до Календаря щеплень. Імунна відповідь на проведену вакцинацію на тлі хіміотерапії може бути недостатньою для забезпечення захисту без отримання лабораторного підтвердження.
- Живі вакцини не призначаються на період проведення хіміотерапії.
- Щеплення живою вакциною від вітряної віспи проводиться через 3 місяці після завершення курсу хіміотерапії.
- Щеплення живою вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи проводиться з урахуванням використання в терапії препаратів, що могли містити антитіла до відповідних збудників інфекційних хвороб – кору, епідемічного паротиту, краснухи. У цьому разі потрібно керуватися рекомендаціями щодо вакцинації проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, вітряної віспи та введення препаратів крові.
Чи можна вакцинуватися ВІЛ-інфікованим пацієнтам?
У випадку безсимптомного перебігу ВІЛ-інфекції введення як неживих, так і неживих вакцин є безпечним. Якщо ж пацієнт має симптоми ВІЛ-інфекції, то можливість вакцинації живими вакцинами обумовлена певними лабораторними показниками, а саме рівнем CD4. У випадку рівня CD4 <200 кл/мм-3 (підлітки та дорослі) або <15 % (діти) вакцинація живими вакцинами та інактивованою вакциною від черевного тифу не проводиться. Вакцинація іншими неживими вакцинами таких пацієнтів проводиться згідно Календаря щеплень (та згідно інструкцій до вакцин та наказу № 2070 якщо мова за рекомендовані вакцини).
Які протипокази до вакцинації існують?
Реальних протипоказів до вакцинації небагато. До них відносяться наступні захворювання та стани:
- Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї конкретної вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми
- Імунодефіцитні захворювання (наприклад, вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія тощо) – для живих вакцин в окремих випадках (див. відповіді на інші питання)
- Захворювання, для лікування яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) – для живих вакцин в окремих випадках (див. відповіді на інші питання)
- Вагітність (для живих вакцин)
Застереженням (а не постійним протипоказом) для вакцинації є будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного. У таких випадках вакцинація зазвичай переноситься до стабілізації стану: вакцинуватися можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць. (Винятками є реконвалесценти кору та вітряної віспи: якщо людина перехворіла на ці інфекції, щеплення живими вакцинами слід відкласти на 4 тижні від початку захворювання).
Проте якщо найближчим часом пацієнт, що зараз знаходиться в стані гострого захворювання, не матиме іншої можливості вакцинуватися, то може бути прийняте рішення про вакцинацію. Важливо розуміти, що рекомендація про відтермінування щеплення грунтується не на можливій шкоді вакцинації для пацієнта в стані гострого захворювання, а на вірогідності сплутати симптоми післявакцинальної реакції з симптомами захворювання, що може ускладнити процес лікування.
